Відкриття

Елегія Іґорю Кіріллову

Всемогутня, але вічно недолуга глибинна держава намагається приховати правду...

Автор

Джастін Лінґ

Ілюстраторка

Дарія Федоренко
Елегія Іґорю Кіріллову
Twitter Twitter copy copy Threads Threads Facebook Facebook

АМОС ТАУНСЕНД БУВ переконаний, що гмонґів хтось труїть.1

Гмонґи воювали з американцями, а після виведення американських військ опинилися в епіцентрі нової проксі-війни між в’єтнамцями, яких підтримував СССР, та камбоджійцями, яких підтримував Китай. Наприкінці 1970-х років гмонґи почали повідомляти про дещо дивне. Вони стали помічати, як з неба спускаються хмари жовтого пилу, зазвичай слідом за в’єтнамськими винищувачами або гелікоптерами. Гмонґи розказували, що від цього “жовтого дощу” вони хворіють: після його вдихання з очей починає текти кров. За повідомленнями, були тисячі загиблих.2

Таунсенд служив у В’єтнамі як хірург Воєнно-повітряних сил США і мав нагоду познайомитися з місцевими жителями. Він ніяк не міг змиритися з тим, що Америка покинула своїх союзників. Тож, почувши ці повідомлення, Таунсенд повернувся до регіону в 1980 році, перетнувши кордон верхи на слоні. Він перевертав усе догори дном, аби зібрати зразки цього хвороботворного жовтого порошку.

Аналіз зразків виявив наявність мікотоксину — природного небезпечного грибка, нехарактерного для цієї місцевості.3 У 1981 році США за підтримки Канади, Великої Британії, Австралії, Франції, Китаю і Таїланду заявили про “неспростовні докази” того, що совєцька і в’єтнамська армія використовували цей токсин як зброю.4

Совєцький Союз таке відкриття заперечував. Він намагався напустити туману, посилаючись на альтернативну теорію американського дослідника, який стверджував, що жовтий порошок — зовсім не отрута, а пилок. Або, точніше, екскременти величезних медоносних бджіл. На це ніхто не купився.

Тож совєти пішли іншим шляхом. У 1983 році вони знову вказали пальцем на Америку. У невеликій газеті з Нью Делі, яку таємно фінансував КҐБ, росіяни опублікували анонімну статтю “відомого американського вченого”, який стверджував, що “експерименти Пентаґону з розробки нової й небезпечної біологічної зброї” вилилися у створення монстра. За його словами, у військовій лабораторії Форт Детрік у штаті Мериленд нібито розробили ВІЛ.5

І тепер, вів далі вчений, Америка експортує цю програму біозброї в “країни, що розвиваються, де уряди поступливі до тиску і переконань з боку Вашинґтона”. Наступним “випробувальним полігоном” для цієї патогенної біологічної зброї автор назвав фінансовану США дослідницьку лабораторію в сусідньому Лагорі (Пакистан).

Це була свого роду прелюдія до операції “Денвер”6 — активної кампанії Москви, покликаної переконати американців (та й увесь світ), що саме Америка відповідальна за епідемію СНІДу.

Совєцький Союз був далеко не першим, хто стверджував, що ВІЛ — це створена людиною біологічна зброя. Таке переконання виникло через масову недовіру з боку квір-спільноти та чорношкірих — груп, які найбільше постраждали від вірусу. Вони сприйняли злочинну недбалість держави за цілеспрямовану змову з метою знищення. Як зауважив колись співробітник чеського КҐБ: “Кожне дезінформаційне повідомлення має хоча б частково відповідати дійсності або загальноприйнятим поглядам”.

Москва, безперечно, працювала над тим, аби зробити ці погляди більш поширеними, продаючи ідею, що ВІЛ є “етнічною зброєю” і “депопуляційним” інструментом, призначеним для знищення темношкірого населення в США й у всій Африці.

Операція “Денвер” провалилася, коли ВІЛ дійшов до Совєцького Союзу. Коли почали хворіти росіяни, Академія наук СССР закликала Крємль відмовитися від вигадки. “Жоден совєцький вчений, жодна медична або наукова установа не поділяє цієї позиції”, — писали вони в державній газеті щодо брехні про біологічну зброю.

Наше постійне намагання приписати одне одному те, чого нам завдає матінка-природа, досягло нових запаморочливих висот…

Однак совєти виявилися надто переконливими. Деякі з науковців, які допомагали плести цю байку, насправді в неї повірили. І продовжували стверджувати, що Америка спричинила епідемію СНІДу. Саме так, як кількома роками раніше Амос Таунсенд щиро повірив, ніби жовтий дощ був біологічною зброєю СССР.

Але американці не створювали ВІЛ, а совєти не розробили жовтий дощ.

У 1989 році двоє біологів з Канади та Малайзії об’єдналися, щоб відвідати поселення гмонґів і з’ясувати нарешті правду про цей хвороботворний жовтий порошок. Для цього вони повернулися до малоймовірної теорії, що виникла майже 10 років тому: гіпотези про великих бджіл.7 Вони виявили, що за сприятливих умов Apis dorsata, гігантська медоносна бджола, під час польоту може скидати 20 відсотків маси свого тіла, щоб охолодитися, висипаючи вниз великі кульки перетравленого пилку. Липкий порошок насправді був бджолиними екскрементами.

Рослини, вкриті жовтим порошком, були не токсичнішими за чисті.8 Що б не стало причиною хвороби мешканців поселення, це був не жовтий дощ. І адміністрація Рейґана знала про це ще в 1983 році, але продовжувала звинувачувати Москву. До сьогодні Америка так і не відмовилася від цього закиду.

За панікою навколо біологічної зброї 1980-х років стояв той простий факт, що природа постійно намагається нас знищити — і їй це вдається набагато краще, ніж навіть найсучаснішим арміям. Утім обидві сторони зрозуміли, наскільки ефективним і ризикованим може бути звинувачення у створенні біологічної зброї людиною.

Чотири десятиріччя по тому паніка щодо біологічної зброї повернулась. Знову використане як зброя Крємлем і з ентузіазмом підхоплене параноїками в Америці, наше постійне намагання приписати одне одному те, чого нам завдає матінка-природа, досягло нових запаморочливих висот.

Цього тижня у спеціальному випуску “Bug-eyed and Shameless” — історія про те, як один російський генерал переконав США боятися біолабораторій.

Дія перша:
Біопрепарат

НЕВДОВЗІ ПІСЛЯ ТОГО, як Совєцький Союз підписав Конвенцію про заборону біологічної зброї в 1972 році, зобов’язавшись не продукувати її й не накопичувати запасів, Москва взялася за створення наймасштабнішої у світі програми з розробки біологічної зброї.

“У межах нашої таємної програми, — пише Кен Алібек, — ми накопичили сотні тонн спор сибірської виразки, а також десятки тонн чуми й віспи поблизу Москви та інших російських міст для використання проти Сполучених Штатів та їхніх західних союзників”.9

Алібек знає: він-бо керував цією програмою.

Совєцький Союз був не причетний до загадкового “жовтого дощу” в Камбоджі. Проте він розробляв дещо, що, у разі поширення, було б значно гіршим. Це робили в ході програми “Біопрепарат” — совєцької програми створення біологічної зброї, замаскованої під цивільну фармацевтичну дослідницьку операцію.

“Те, що відбувалося в лабораторіях “Біопрепарату”, — пише у своїх спогадах Алібек, перший заступник керівника програми, — було однією з тих таємниць Холодної війни, які оберігали найретельніше”.

І так здебільшого тривало аж до падіння Берлінського муру.

Міжнародна співпраця в умовах нового світового порядку може змусити країни працювати разом, аби перекувати мечі на рала…

У нову еру ґласності Вашинґтон запропонував Москві оглянути військові об’єкти одне одного в якості зусиль зі зміцнення довіри та в ім’я нерозповсюдження. Тож на початку 1991 року Алібек отримав доручення прийняти делегацію американських і британських науковців. Перед Алібеком стояло завдання переконати американців, що біологічну зброю в Росії не виробляють.

Але, звісно ж, біологічну зброю в Росії виробляли. “Я не уявляю, як ми можемо завадити їм дізнатися, що в нас є”, — сказав Алібек своєму керівництву. Втім, його завданням було намагатися.

Совєцька сторона зробила все можливе, щоби розчарувати американців: довгі мальовничі переїзди, невиправдано затягнуті обіди, пиятика. Одного разу росіяни вдали, що загубили ключ від приміщення, де випробовували вибухові боєприпаси. Та все це було намарно: американська розвідка добре знала, що біологічну зброю Совєцький Союз виробляє, як і те, де саме він це робить.

Пізніше того ж року, коли СССР уже ось-ось мав розпастися, американці надіслали росіянам запрошення у відповідь. Алібека відправили до Форт Детрік і наказали повернутися з переконливими доказами американської програми з розробки біологічної зброї. Президент Річард Ніксон підписав мораторій на розробку біологічної зброї два десятиріччя тому, але в Союзі були впевнені, що він збрехав.

Отже, Алібек і його колеги прибули до Америки, озброєні розвідданими КҐБ про те, де сховані лабораторії та запаси біозброї. Вони знали розташування кожної секретної лабораторії й таємного сховища.

Проте совєцькі вчені щокрок з’ясовували, що їхні розвіддані були хибними. Склад із сибірською виразкою? Насправді він був заповнений дорожньою сіллю. Загадкова вежа, повна хімічних речовин? Там зберігали воду.

Алібек: “Ми стали жертвами власної легковірності. Я дійшов висновку, що найвищі совєцькі посадовці, напевно, весь цей час знали, що в американців не було серйозної програми біологічної війни після 1969 року. […] Але цей вимисел був необхідним, аби вселити в нас відчуття невідкладності. Совєцька програма біологічної війни, народжена зі страху і невпевненості, вже давно стала заручницею крємлівської політики”.

Коли Алібек повернувся до Москви, Совєцького Союзу вже не було, і він більше не хотів створювати біологічну зброю ні для новопосталої Російської Федерації, ні для нового незалежного уряду свого рідного Казахстану. Натомість Алібек переїхав до Америки.

Якраз у той час двоє конґресменів розробляли грандіозний план, як зробити світ безпечнішим. Річард Луґар і Сем Нанн, республіканець і демократ, угледіли в попелищі Совєцького Союзу водночас і кризу, і можливість. Конче необхідно було убезпечити і знищити різноманітну зброю масового ураження, якою володів Совєцький Союз і яка тепер безладно розгулювала у веремії незалежних держав. Також з’явилася можливість налагодити зв’язки з цими новими незалежними державами, допомагаючи їм безпечно проводити наукові дослідження високого рівня.

У межах цієї роботи Америка створила Агентство зі скорочення військової загрози (Defense Threat Reduction Agency, DTRA) і включила його до Пентаґону.

DTRA і його попередники допомогли знищити майже 10 000 ядерних ракет,10 підвищити рівень безпеки на низці хімічних об’єктів і закрити заводи з виробництва біологічної зброї в колишніх совєцьких республіках, серед яких були й ті, які Алібек допомагав створювати. До 2010-х років програма DTRA зі зменшення біологічної загрози діяла в 30 країнах, зокрема в лабораторії в Одесі (Україна), де було вдосконалено протоколи біозахисту з метою безпечного вивчення природних бактерій чуми;11 і в лабораторії в Алмати (Казахстан), де американські інвестиції використали для поліпшення контролю за хворобами, які переносять кліщі.12 Лабораторію в Тбілісі (Грузія) відкрили в 2013 році й назвали на честь людини, завдяки якій це стало можливим: Центр досліджень громадського здоров’я імені Річарда Луґара.

Усе це не було таємницею. Насправді Америка відчайдушно намагалася надати розголосу цій роботі. Це було чітким свідченням того, як міжнародна співпраця в умовах нового світового порядку може змусити країни працювати разом, аби перекувати мечі на рала.

Спочатку Росія поставилася до цієї роботи прихильно. Та згодом ця прихильність зникла.

У 2018 році суворого вигляду російський генерал виступив у Москві з приголомшливим звинуваченням. “Дуже ймовірно, що США нарощують військовий потенціал біологічної зброї, прикриваючись вивченням засобів захисту, проведенням інших мирних досліджень і нехтуючи міжнародними угодами”, — заявив генерал Іґорь Кіріллов у присутності лояльних стенографісток.13

Генерал оприлюднив стоси документів. У них ішлося, що інфекційні хвороби, які ширяться Росією, — справа рук американців, що Сполучені Штати розробляють спеціалізовані дрони, здатні розсіювати інфекційних комарів, і що лабораторія в Грузії накопичує біологічну зброю американського виробництва.

“Є підстави вважати, — заявив Кіріллов, — що Центр Луґара досліджує високотоксичну і дуже смертоносну хімічну або біологічну речовину”.

Дія друга:
Біолабораторії

КОЛИ СПАЛАХНУЛА ПАНДЕМІЯ, Джейкоб Кріч керував винним баром у сільській частині Вірджинії.

Подібно до багатьох інших людей, які раптово опинилися в ізоляції й відчували тривогу, Кріч почав шукати відповіді в інтернеті. Він знайшов розраду у світобудівних мітах QAnon — фантастичній метатеорії, яка розповідає про епічну битву добра зі злом, що може позмагатися з кіновсесвітом Marvel.

QAnon — це принципово децентралізований, анонімний рух. У ньому багато анонів, як вони самі себе називають, і мало лідерів.

У вінегреті загальної параної QAnon лише кілька фігур визначили себе впливовими — і вони мають імена на кшталт Praying Medic, RedPill78 та X-22 Report (Повідомлення #81).14 Після того як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, на початку 2022 року, Кріч написав твіт, який забезпечив йому місце в цьому винятковому переліку.

Під псевдонімами @WarClandestine, а потім @BioClandestine Кріч виклав карту з нанесеними на неї російськими ракетними ударами по Україні і “біолабораторіями США в Україні”.15 Він повідомив підписникам, що виявив справжню причину вторгнення: Росія хотіла знищити американські об’єкти з виробництва біологічної зброї.

Звісно, єдине, що він виявив, — це те, що російські авіаудари переважно припали на українські міста, де сконцентрована більшість центрів біологічних досліджень. Не так багато авіаударів завдали по обширних сільськогосподарських угіддях і узбережжях України, де розташовано кілька захищених лабораторій. І все ж він знайшов підтвердження своєї теорії в Крємлі.

“Я не знав цього до сьогодні, — написав Кріч, — але Росія звинувачує США у створенні “біологічної зброї” на їхньому кордоні. ЩО?!”. Він послався на статтю в Newsweek, в якій крємлівський апаратник припускає, що Америка створила COVID-19.16

Теорію Кріча миттєво підхопили, спочатку у Твіттері, поки його не заблокували, а потім у Телеграмі та інших соцмережах. Для тих, хто з недовірою ставилися до згадок про розробки біозброї, але все ж вірили, що COVID-19 нам підкинули божевільні вчені, це було справжнім шоком. Думаю, що до твіта Кріча мало хто з них знали про DTRA, Сема Нанна і Річарда Луґара, Кена Алібека, мораторій Ніксона 1969 року або про будь-що подібне. Тепер же вони були переконані, що це все — частина 40-річної таємної операції, покликаної завдати їм шкоди.

“Росіяни роками звинувачують США у провадженні шкідливої діяльності в біолабораторіях, стратегічно розташованих поблизу їхнього кордону”, — написав Кріч наприкінці лютого. До твіта він прикріпив відео 2018 року з Іґорем Кірілловим, в якому генерал попереджає про виведення в дослідницькому Центрі громадського здоров’я імені Луґара “високотоксичних і високолетальних” біологічних речовин.

Кріч здобув відданого шанувальника в іншій частині світу. Менш ніж через два тижні після того, як Кріч почав прясти цю нитку, Кіріллов вигулькнув із напівзабуття, щоби дати нову пресконференцію.

Він заявив, що українців разом з американцями спіймали на гарячому за виготовленням біозброї в Україні, і тепер вони поспішають знищити контейнери з сибірською виразкою та бубонною чумою. Якби тільки російські війська могли отримати доступ до цих лабораторій, сказав він, вони довели б, що Америка працює в Україні “над посиленням патогенних властивостей мікроорганізмів за допомогою методів синтетичної біології”.17

Кріч неабияк зрадів цій новині. Він благав своїх читачів ігнорувати західну пропаганду і прислухатися до Крємля. І сприйнятлива аудиторія знайшлася — у подкастах на кшталт “RedPill78”, в “Infowars conspiracy” Алекса Джонса і в шоу Такера Карлсона.

Тулсі Ґаббард, колишня конґресвумен від Демократичної партії, опублікувала в Твіттері відео,18 в якому стверджувала, що “в Україні діє понад 25 фінансованих США біолабораторій, які, в разі проникнення, можуть випустити і поширити смертельні патогени в США / світі”. Вона закликала до негайного припинення вогню і звинуватила Білий дім у спробі “приховати” той факт, що “США фінансують близько 300 біолабораторій по всьому світу”.

Роберт Ф. Кеннеді-молодший допоміг написати вигадку про “біологічну зброю COVID-19”. І тепер біолабораторії вписуються в неї. Кеннеді, звісно, вважає, що Фаучі доклався до роздмухування епідемії СНІДу (Dispatch #108).19 Ще відтоді, стверджує він, Фаучі та науковий істеблішмент США працювали над розробкою нових способів викликати у людей захворювання, щоби потім отримувати від них гроші за лікування. Коли люди, як-от він, викрили цю жахливу схему, каже Кеннеді,20 Фаучі був змушений перенести цю небезпечну роботу за межі Сполучених Штатів. Однак, за його словами, ці небезпечні дослідницькі проєкти підвищення функції не припинилися, вони “здебільшого опинилися в лабораторії Уханя […] і багато з них потрапили до України”.

Пожертвуй на
Креативний фонд The Arc

Твоя допомога підтримує
наших авторок і інших креативниць

Зробити донейт
Promo

Ґленн Ґрінвальд,21 конґресмен Томас Массі,22 Дональд Трамп-молодший23 і так далі — усі вони підтримали теорію змови про те, що ці лабораторії є секретними, підлими і проводять ризиковані дослідження.

Цю теорію легко продати, тому що її основа — правдива: Америка дійсно фінансує корисні біологічні дослідження по всьому світу, і на це є конкретні причини. В цьому немає жодної таємниці. Але поза контекстом це виглядає підлим для тих, хто вже купився на ідею, що COVID-19 створили в китайській лабораторії. Ця первинна хибна думка зливається з новою, і, таким чином, кожна дещиця підтримки однієї стає підтримкою іншої. Теорія розростається і міцніє.

Будь-які докази протилежного категорично відкидаються або заглушуються. Розвінчання24 і перевірки фактів25 стають ще одним доказом того, що всемогутня, але вічно недолуга глибинна держава намагається приховувати правду.

Або ж докази просто ніколи не доходять до тих, хто повинен їх побачити. У мене, наприклад, є угода від 2018 року між DTRA та урядом України. У ній відомство Пентаґона фактично вимагало від української лабораторії більш агресивно знищувати вірусологічні та бактеріальні зразки, якщо вони не є вкрай необхідними.

Однак будь-який доказ на підтримку цієї поширеної ідеї можуть одразу ж перевернути з ніг на голову. Коли витік електронних листів з ноутбука Гантера Байдена показав його зв’язок з фірмою “Метабіота”, що займається наглядом за громадським здоров’ям26 і працює в Україні, це стало доказом того, що сім’я Байденів фінансувала дослідження біологічної зброї.

Росія не могла й мріяти про кращий переспів своєї початкової дезінформації.

До цього моменту Кіріллов був лише другорядним персонажем у російських медіа — його використовували хіба для того, щоби висунути половинчасті звинувачення щодо лабораторій біозброї в Грузії та час від часу стверджувати, що сирійські повстанці самі себе потруїли газом.27 Аж раптом він виявився причетним до російського вторгнення в Україну, яке було в самому розпалі.

Брифінги Кіріллова були всіляко розраховані на його новоспечену американську фанбазу, з усіма цими розлогими розповідями та схемами з нитками і корковою дошкою. Це було дуже в стилі QAnon.

Кіріллов просто повторював їхні ідеї (які спочатку були його ідеями), проте робив це в генеральському кітелі на тлі 15-метрового екрана. Тож до нього ставилися як до авторитету.

Протягом 2 років ця брехня тільки розросталася.

Дія третя:
Спекуляції навколо біозброї

НА ПОЧАТКУ ГРУДНЯ 2024 року Іґорь Кіріллов зробив перерву в своїх попередженнях про американські зусилля в галузі біологічної війни, щоби вшанувати власну команду.

На військовій церемонії Кіріллов вийшов, аби почепити блискучі медалі на груди працівників 27-го наукового центру в Москві. Ці люди, за його словами, становлять передову лінію оборони Росії від біологічних і хімічних загроз.

Саме 27-й науковий центр, за даними американської розвідки, брав участь у створенні нервово-паралітичної речовини, якою отруїли Алєксєя Навального у 2020 році.28 Кіріллов вшановував біолабораторію, яка фактично перетворила біологію на зброю для вбивства російських дисидентів.

Тиждень по тому Кіріллов вийшов з багатоквартирного будинку в Москві разом з помічником. На його шляху в холодних ранкових сутінках стояв електросамокат. Коли генерал проходив повз, самокат вибухнув, перетворившись на вогняну кулю, і Кіріллов полетів обличчям у сніг. Його вбивці вочевидь вели пряму трансляцію з відеореєстратора в орендованій машині, що стояла неподалік.29 Вони допомогли всьому світу побачити безславний кінець генерала.

Українські спецслужби поквапилися взяти на себе відповідальність за вбивство Кіріллова. Росія розкрутила ширшу версію, стверджуючи, що це справа рук ісламських екстремістів з Кавказу, які працюють пліч-о-пліч з Києвом.

У той час як Кіріллов, можливо, отримав своє справедливе покарання, інші, хто просували теорію змови щодо біолабораторій, підбирають штори для своїх нових офісів.

Кеннеді затвердили на посаді міністра охорони здоров’я і соціальних служб. Ґаббард стала директоркою Національної розвідки. Піт Геґсет нині — міністр оборони, відповідальний за DTRA. Кріч повернувся в Твіттер, де тепер може похвалитися 670 000 підписників, а також регулярно публікує пости на Substack, для майже 50 000 підписників.

“Мене забанили в соціальних мережах і очорнили всі ліві масмедіа за те, що я розповідав про фінансовані США біолабораторії в Україні”, — написав Кріч на початку цього місяця. “Я звертався до депутатів, сенаторів, громадських діячів тощо з проханням про юридичну допомогу. Знаєте, хто була ЄДИНОЮ людиною, яка мені відповіла? Тулсі Ґаббард”.

Також Кріч оплакує Кіріллова — своє джерело для нових досліджень і тем для розмов: “Його вбили, бо він викривав найбільші, найтемніші таємниці “глибинної держави”.

Республіканська партія, схоже, прагне помститися за його смерть.

Зараз урядом США керує ціла плеяда щиро віруючих, шахраїв, ідеологів, пристосуванців і радикалів…

У січні DTRA отримало повістку від сенатора Ренда Пола з вимогою передати докази того, що агентство проводило секретні дослідження біологічної зброї. Таких доказів не існує. Втім це не має значення. Швидше за все, це лише перший залп у ширшій пропагандистській кампанії, метою якої є вигадати американську програму з розробки біозброї на рівному місці.

Зрештою, Кіріллов був лише маленьким гравцем у всьому цьому процесі. Він, подібно до інших росіян, зрозумів, що іноземна дезінформація і пропаганда ніколи не зможе так добре експлуатувати власну параною американців, властиві їм розбіжності і схильність до конспірологічного мислення, як це роблять їхні ж співвітчизники.

Припускаю, що він також пізнав силу самообману. Можливо, він щиро повірив у те, що Америка створила в Україні лабораторію з виробництва біологічної зброї. Це не має значення, позаяк Кріч, безперечно, вірить.

І зараз урядом США керує ціла плеяда щиро віруючих, шахраїв, ідеологів, пристосуванців і радикалів. Вони вірять, або вдають, що вірять, ніби Америка виконує таємну програму з розробки біологічної зброї прямо під носом у американців. Що Америка, прикриваючись інтернаціоналізмом і глобальною безпекою, насправді намагається вбити всіх нас. По суті, вони вважають, що совєти мали рацію з самого початку.

Кіріллов не дожив до того часу, щоби повною мірою оцінити плоди своєї праці. 19 лютого 2025 року Америка дала зрозуміти, що має намір висмикнути килимок з-під ніг України,30 допускаючи, що США покинуть Україну в обмін на сприятливі умови щодо російських нафти й газу. Президент почав звинувачувати Зеленського в підбурюванні до вторгнення в Україну, відбілюючи геноцидні наміри Росії.31

“Володимир Зеленський, — написав Трамп у власній соцмережі Truth Social, — переконав Сполучені Штати Америки витратити 350 мільярдів доларів на війну, яку неможливо виграти”.

Натомість Зеленський останні 3 роки намагається боротися в інформаційній війні на додачу до фізичної.

Америка, яка свого часу була надійним союзником, просто перейшла на інший бік.

Інші оповіді Джастіна Лінґа
Інші оповіді, ілюстровані Дарією Федоренко
Інші оповіді з категорії “Відкриття”

Ця оповідь є перекладом матеріалу Джастіна Лінґа від 21 лютого 2025 року. Публікується з дозволу автора. Оригінал доступний за посиланням: https://tinyurl.com/26p75qqw.

  1. Justin Ling. “Elegy for Igor Kirillov”. 21 лютого 2025. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/28m2cjn9 [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  2.  Tulsa World, 9 січня 1983. ↩︎
  3.  Use of Toxins and Other Lethal Chemicals in Southeast Asia and Afghanistan. Special National Intelligence Estimate. Volume 1 – Key Judgments. Листопад 1987. The National Security Archive [Online]. Доступно: https://surl.li/kzwlcv [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  4.  The Wall Street Journal. “Yellow Rain: Beyond a Reasonable Doubt”. 22 червня 1983. Central Intelligence Agency’s Freedom of Information Act Electronic Reading Room. General CIA Records. CIA-RDP90-00552R000606280007-4. [Online]. Доступно: https://surl.li/phpdlj [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  5.  “AIDS May Invade India. Mystery disease caused by US experiments”. Internet Archive. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/245vg6u3 [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  6.  Division X of the Hauptverwaltung Aufklärung (HVA/X) of the Ministry of State Security (MfS). “Plan for Common and Coordinated Active MEasures of the Intelligence Organs of the MOI of the PR Bulgaria and the MfS of the GDR for 1987 and 1988”. 3 вересня 1986. Wilson Center’ Digital Archive. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/2ysx5ajx [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  7.  Jacob Roberts. Science History Institute. “The Mystery of Yellow Rain”. 13 квітня 2018. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/23rjwe5r [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  8.  Makhdzir Mardan and Peter Kevan. Nature. “Honeybees and ‘yellow rain’”. 21 вересня 1989. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/25vz7pub [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  9.  Ken Alibek, Stephen Handelman. Biohazard: The Chilling True Story of the Largest Covert Biological Weapons Program in the World–Told from the Inside by the Man Who Ran It. New York, Random House, 1999. 319 p. Доступно: https://surl.li/uaevfm [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  10.  Kennette Benedict. Bulletin of the Atomic Scientists. “Nunn-Lugar: 20 years of Cooperative Threat Reduction”. 19 грудня 2011. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/2bkbbdq3 [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  11.  Black & Veatch. “State-of-the-Art Diagnostics Laboratory Helps Make the World Safer”. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/25eturtp [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  12.  Lin Yang. Voice of America. “Chinese Media Is Wrong, US Funded Lab in Kazakhstan Is to Prevent Bioterrorism”. 1 липня 2023. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/297mybtg [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  13.  The Hamilton Spectator, 5 жовтня 2018. ↩︎
  14.  Justin Ling. “The X22 Report”. 13 грудня 2023. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/2c76bw3о [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  15.  Clandestine [@WarClandestine]. Х. Доступно: https://tinyurl.com/2bdadkdf [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  16.  Brendan Cole. Newsweek. “Vladimir Putin’s Adviser Says U.S. Is Developing Biological Weapons Near Russia”. 8 квітня 2021. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/y8sp53vz [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  17.  TASS, 7 березня 2022. ↩︎
  18.  Tulsi Gabbard [@TulsiGabbard]. Х. Доступно: https://tinyurl.com/23kxu87r [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  19.  Justin Ling. “Joe Rogan and Robert F. Kennedy Jr. Are AIDS Denialists”. 23 червня 2023. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/28m2cjn9 [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  20.  Dr. Simon Goddek [@goddeketal]. X. Доступно: https://tinyurl.com/223gvxfs [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  21.  Glenn Greenwald [@ggreenwald]. X. Доступно: https://tinyurl.com/29vjqlh4 [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  22.  Thomas Massie [@RepThomasMassie]. X. Доступно: https://tinyurl.com/2aamjx8q [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  23.  Donald Trump Jr. [@DonaldJTrumpJr]. X. Доступно: https://tinyurl.com/27cpu4qn [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  24.  Justin Ling. The Guardian. “How ‘Ukrainian bioweapons labs’ myth went from QAnon fringe to Fox News”. 18 березня 2022. [Online]. Доступно: https://surl.li/ayjxgq [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  25.  Justin Ling. Foreign Policy. “How U.S. Bioweapons in Ukraine Became Russia’s New Big Lie”. 10 березня 2022. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/289rbwsc [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  26.  Jon Levine, Jesse O’Neill. New York Post. “Hunter Biden helped secure funds for US biolab contractor in Ukraine: e-mails”. 26 березня 2022. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/yalo48nk [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  27.  Radio Free Europe/Radio Liberty. “Russia Slams U.S. Ahead Of UN Report On Syria Chemical Attacks”. 22 червня 2018. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/29n34dcv [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  28.  U.S. Department of the Treasury. “Treasury Sanctions Russian Operatives and Entities Linked to the Poisoning of Aleksey Navalny, Chemical Weapons Program”. 20 серпня 2021. [Online]. Доступно: https://tinyurl.com/ye8vp884 [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  29.  Дописувачі Вікіпедії. File:Igor Kirillov scoooter bomb video.webm. Англійська Вікіпедія. 17 грудня 2024. Доступно: https://tinyurl.com/23yax9nh [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  30.  Tim Mak, Mariana Lastovyria, Anastasiia Kryvoruchenko. “The Suckerpunch in Saudi”. 19 лютого 2025. Доступно: https://tinyurl.com/22wbq7zv [Станом на квітень 2025]. ↩︎
  31.  Financial Times. “US objects to phrase ‘Russian aggression’ in G7 statement on Ukraine”. Доступно: https://tinyurl.com/2xsf5m4l [Станом на квітень 2025]. ↩︎
Мочи манту, книга

Мочи Манту

Уляна Супрун

Ця книга — не просто медичний наукпоп, це — позиція, що дозволяє залишити позаду хворий безлад і рухатися вперед до здорової країни. Вона про правильне сприйняття себе та своєї історії, про чесність із собою та суспільством, про відповідальність за себе й за те, що відбувається навколо. Про здоровий глузд.

Як і міцні прес чи біцепс, здоровий глузд треба тренувати!

Придбати за 350 ₴Дізнатися більше